- причалювання
- -я, с.Дія за знач. причалювати. Причалювання суден.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
причалювання
Смотреть что такое "причалювання" в других словарях:
причалювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
дебаркадер — а, ч. 1) Плавуча споруда, яку ставлять біля берега для причалювання й відправлення річкових суден та обслуговування пасажирів; пристань. 2) заст. Платформа на залізничній станції … Український тлумачний словник
приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на … Український тлумачний словник
пристань — і, ж. 1) Спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою чи береговою спорудою для причалювання і стоянки суден, їх навантажування й розвантажування, посадки й висадки пасажирів. || Сама плавуча чи берегова споруда такого призначення. ||… … Український тлумачний словник
рим — а, ч., мор. Металеве кільце, прикріплене до болта (у 1 знач.) або продіте в його отвір. || Кільце, укріплене в стінці набережної для причалювання суден … Український тлумачний словник
шверт — а, ч. Висувний плаский кіль на малих парусних суднах для проходження мілин та причалювання до пологого берега (пляжу тощо) … Український тлумачний словник
пристань — (обладанане місце на березі водойми для причалювання та стоянки суден тощо), причал, гавань, заводь; дебаркадер (пливка); приміст (для порона) … Словник синонімів української мови
